спромога

-и, ж., розм.

Спроможність, здатність виконувати, здійснювати, робити що-небудь; змога. || Наявність умов, сприятливих для чого-небудь, обставин, які допомагають чомусь; можливість. || Наявність матеріальних засобів.

••

У спромо́зі — мати можливість.

По спромо́зі — в міру можливості, наскільки можливо.